Передумови для прийняття скарги, яку Суд першої інстанції вніс в ході розгляду про компенсацію та відшкодування збитків.

meeting-265849_960_720

Розкрита нижче тема буде особливо корисна для україномовних громадян що проживають на території Польщі, тому, що часто страхові компанії спекулюють на причетність до ДТП постраждалих осіб, таким чином намагаючись знизити суму компенсації.

Твердження про те, що потерпілий причетний до нещасного випадку, є щоденною практикою судових позовів проти страховиків.

Відповідно до ст. 362 Ц.К. якщо потерпілий сприяв виникненню або збільшенню шкоди, обов’язок відшкодування збитків підлягає відповідному зменшенню, відповідно до обставин та ступеня вини обох сторін. Таким чином, вважається, що сприяння жертви в заподіянню шкоди полягає в будь-якій її поведінці, яка знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку із завданими збитками.

Беручи це до уваги, дане твердження може мати серйозні наслідки для особи, яка отримує компенсацію або відшкодування збитку від страховика винуватця аварії.
Тут необхідно нагадати про більш ніж 50% сприяння потерпілого в ситуації, якщо він вирішить поїхати з п’яним водієм або якщо ремінь безпеки не був пристебнутий.

Однак сама заява звинувачення потерпілого в сприянні аварії, поки не означає, що суд розгляне це звинувачення. Більш того, навіть визнання того, що дії жертви вплинули на аварію або її розмір, не означає автоматичне зняття провини з винуватця аварії.

Чим же керується Суд при розгляді подібних справ щодо виплати компенсації?
Дуже добре це підмітив познанський окружний суд в одному зі своїх рішень:

«Умовами оцінки того, чи є в якійсь мірі виправданим зменшення компенсації за завдані збитки, є такі фактори, як:

– підстава відповідальності винуватця збитку,

– ступінь провини з обох сторін,

– вина або неправильна поведінка постраждалої сторони.

Визначення причетності потерпілого до аварії є попередньою умовою, від якої взагалі залежить можливість розгляду питання про зниження розміру збитків, є необхідною, але не достатньою умовою, оскільки саме по собі визначення причетності не визначає зменшення відповідальності за шкоду, і, крім того, ступінь провини не є прямим визначальним фактором ступеня зменшення компенсації.

Питання про те, чи слід зменшити компенсацію по відшкодуванню збитків за рахунок причетності до неї потерпілого, і якщо так, то в якій мірі це повинно бути зроблено, вирішується судом при судовій оцінці компенсації в межах, встановленої ст. 362 Ц.К. Рішення про зниження компенсації є правом суду, а розгляд всіх обставин ДТП – це його обов’язок.

Зменшення зобов’язань щодо нанесення шкоди завжди повинно відбуватися в результаті конкретної та індивідуальної оцінки. Основою для визначення критеріїв, які слід враховувати при зниженні, є повернення “відповідно до обставин, і зокрема ступенем провини з обох сторін”.

У судовій практиці та відповідній літературі за обставини, які слід враховувати при зниженні компенсації було визнано:

– ступінь провини з обох сторін;

– ступінь причетності обох сторін;

– вік жертви;

– зіставлення фактів із звинуваченнями проти особи, відповідальної за шкоду;

– особливі обставини аварії;

– оцінка поведінки потерпілого;

– оцінка причини заподіяння травми;

– конкретні особисті характеристики;

– тяжкість порушення зобов’язань і їх ступінь;

– мотиви, якими керувався потерпілий при здійсненні неправильних дій.

Може статися, що зменшення розміру компенсації не відбудеться взагалі.

У літературі з цього питання говориться, що причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою постраждалої особи та аварією або є, або немає, але ніхто не може визначити відсоток цього зв’язку.

Таким чином, слід розрізняти питання заподіяння шкоди, що розглядається в площині причинно-наслідкового зв’язку, від критеріїв зменшення розміру компенсації.

Як ви бачите, причинно-наслідковий зв’язок між дією жертви та спільною відповідальністю за інцидент ще не означає, що суд зобов’язаний знизити розмір компенсації.

Скільки компенсації возможно получить за переслідування?

anonymous-4165613_960_720

Некоторое время назад я писал статью: “Компенсация за преследование”, где была затронута суть преследования как одного из самых молодых типов преступлений, что появились в польском Уголовном кодексе и претензии на компенсацию за причиненный ущерб, которые потерпевшая сторона может требовать в соответствии со ст. 46 § 1 Уголовного кодекса.

В ситуации, когда жертва решила подать заявление на получение компенсации от преследователя, следует подумать о размере суммы, которая была бы удовлетворительной?

Определение суммы, которая компенсировала бы ущерб, понесенный потерпевшей стороной, является проблемой как для потерпевшей стороны, так и для суда, поскольку нет конкретной ставки, которую суд мог бы принять. Следовательно, суммы, составляющие компенсацию, обычно разные, и чаще всего они достигают нескольких тысяч злотых. Хотя я не вижу никаких причин, чтобы эти суммы были значительно больше – все зависит от конкретного случая.

Поэтому при определении размера компенсации стоит обратиться к прецедентному праву. И так в решении Апелляционного суда в Познани от 4 сентября 2014 года номер: II AKa 125/14 были перечислены критерии, на основании которых можно рассчитать сумму компенсации.

[…] при определении размера компенсации следует руководствоваться такими критериями, как: тип нарушенного личного блага, степень причиненного вреда, степень нарушения, степень негативных последствий для потерпевшей стороны в результате нарушения, включая необратимость последствий нарушения и степень вины лица, совершившего преступление.

Чтобы не оставить никаких сомнений в том, что требовать компенсацию за причиненный вред действиями нарушителя, стоит представить приговора Районного Суда в Гливице Центр Иногородних в Рыбнике от 9 февраля 2017 года. о сиг. акт: V .2 Ка 667/16. Он оставил в силе обжалованный в результате апелляции приговор районного суда в Водзиславе Силезском от 30 сентября 2016 года. акт VI K 765/15, касающийся, среди прочего, предоставления компенсации на основании ст. 46 § 1 Уголовного кодекса, выплатить потерпевшей стороне сумму в 500 злотых, подтверждая, таким образом, законность требования возмещения убытков, понесенных в результате действий нарушителя.

В обоснование решения Окружной Суд указал следующее:
Суд первой инстанции обоснованно постановил, что обвиняемый обязан возместить ущерб, выплатив жертве 500 злотых. Эта сумма не является чрезмерной, особенно с учетом того, как обвиняемый преследовал жертву, а также продолжительности преступления и частоту  действий. Следует также заметить, что действия обвиняемого заставили потерпевшего сменить номер телефона.

В постановлении VI K 838/16 – решение: Районный Суд Познань-Нове Място и Вильда в Познани, с 2017-10-23, суд присудил 1 500 злотых жертве преследования.

Акт преследования преступника выглядел так:
„в рамках непрерывного действия, в период с 09 апреля 2015 года по 27 августа 2015 года, он настойчиво преследовал I. P. и K. P. (1)  (проживает в Познани в (…), занимаясь предпринимательской деятельностью в Познани в (… )) посредством массовой коммуникации (в частности, путем отправки сотен SMS-сообщений, а также отправки электронных писем), что вызвало у них чувство угрозы, оправданное обстоятельствами, и существенно нарушило их конфиденциальность.

Итак, как ведете, если преследования сводятся к ущемлению и настойчивости, эти суммы не являются чрезмерными.

Однако, не все преследователи ограничиваются телефонными звонками и текстовыми сообщениями, их действия могут быть намного более болезненными для пострадавшего.

Спосіб визначення суми компенсації описаний в рекомендаціях Комісії Фінансового Нагляду (KNF), разом з обґрунтуванням.

money-367976_960_720111
У кількох статтях раніше в своєму україномовному блозі я описував загальний вміст Рекомендацій Комісії Фінансового Нагляду, що стосуються процесу призначення та виплати компенсації постраждалим і обґрунтування рекомендацій щодо управління, нагляду та контролю над процесом призначення та виплати компенсації.

Сьогодні представляю Вашій увазі ті рекомендації KNF, які стосуються в основному потерпілої сторони і безпосереднього процесу визначення суми компенсації, яка належить потерпілій стороні. Рекомендації спеціально переведені з польської мови на російську, щоб іноземні громадяни, які проживають в Польщі також могли з ними ознайомитися.

“Спосіб визначення суми компенсації”

17. Рекомендація 17
Страхова компанія повинна індивідуально враховувати обставини, що впливають на розмір відшкодування, та застосовувати критерії їх оцінки.

17.1. Сума компенсації, що виплачується страховою компанією, повинна відповідати понесеній моральній шкоді та представляти економічно значущу цінність для потерпілої сторони, однак вона також повинна знаходитися в розумних межах і не приводити до невиправданого збагачення потерпілої сторони.

17.2. Страхова компанія не повинна допускати кричущих диспропорцій у розмірі виплачуваної компенсації, повинна враховувати практику Верховного суду, а також практику загальних судів.

17.3. Страхова компанія при визначенні суми відшкодування повинна враховувати той факт, що грошова виплата виконує компенсаційну функцію.

17.4. Сумою відшкодування повинна бути сума оцінок окремих обставин конкретного випадку, зроблених страховою організацією.

17.5. При визначенні розміру компенсації страхова компанія може додатково враховувати рівень життя суспільства по всій країні та загальнодоступні ринкові дані про суми виплачуваної компенсації.

17.6. Рівень життя потерпілого не повинна впливати на розмір компенсації.

18. Рекомендація 18
Страхова компанія при визначенні суми відшкодування повинна, розглянути всі обставини справи, враховувати обставини, що мають значення для оцінки розміру моральної шкоди.

18.1. Страхова компанія при визначенні розміру компенсації постраждалій стороні у зв’язку з тілесним ушкодженням або викликаним розладом здоров’я, на підставі ст. 445 § 1 Цивільного кодексу повинна враховувати:
– незворотності наслідків травми або викликаних розладів здоров’я,
– тривалість та ступінь інтенсивності фізичних і психічних страждань,
– вік потерпілого,
– втрата перспектив на майбутнє,
– почуття соціальної непридатності,

Рекомендації стосовно процесу встановлення та виплати відшкодування збитків за договорами страхування OC власникам автотранспортних засобів, враховується:
– життєва безпорадність,
– нездатність активно брати участь у сімейних справах,
– необхідність використовувати допомогу інших людей в повсякденних справах.

18.2. Страхова компанія при визначенні суми відшкодування для найближчих членів сім’ї загиблого, відповідно до ст. 446 § 4 Цивільного кодексу, повинна враховувати:
– розмір болю, понесений жертвою, моральні страждання і шок після смерті найближчого члена сім’ї,
– виникнення психічних розладів у жертви, викликаних смертю найближчого члена сім’ї,
– труднощі адаптації, пов’язані зі знаходженням потерпілого у новій реальності після події та її прийняттям,
– вік померлого та роль, яку він виконував у сім’ї,
– вік і життєва ситуація потерпілого,
– тип та інтенсивність зв’язків, що зв’язували потерпілого з померлим.

18.3. Страхова компанія при визначенні суми відшкодування у зв’язку з порушенням особистого блага потерпілого внаслідок смерті близької людини, згідно ст. 448 згідно зі ст. 24 § 1 Цивільного кодексу повинна враховувати, зокрема, його:
-біль, страждання,
– почуття образи.

18.4. При визначенні розміру компенсації у зв’язку із тілесними ушкодженнями або порушенням стану здоров’я, страхова організація повинна враховувати не тільки збитки, нанесені на момент виплати компенсації, але також і такі, які потерпіла сторона неодмінно відчує в майбутньому.

18.5. Страхова організація не повинна визначати розмір компенсації, грунтуючись виключно на відсотку завданої шкоди здоров’ю.

19. Рекомендація 19
Страхова компанія при визначенні суми компенсації повинна індивідуально оцінювати існування емоційного зв’язку, котрий обґрунтовує отримання компенсації та її розмір.

19.1. З метою визначення групи осіб, які мають право на компенсацію відповідно до ст. 446 § 4 і відповідно до ст. 448 у зв’язку зі ст. 24 § 1 Цивільного кодексу, страхова компанія повинна визначити, чи був досить сильний емоційний зв’язок між потерпілою стороною та померлим.

Рекомендації що стосуються процесу встановлення та виплати відшкодування збитків за договорами страхування OC власникам автотранспортних засобів, говорить про те, що зв’язок між померлим та потерпілим, ґрунтується на спільному проживанні, веденні спільного домашнього господарства або наданні взаємної допомоги.

19.2. Для того, щоб встановити наявність досить сильного емоційного зв’язку між жертвою і померлим, страхова організація повинна вивчити всі наявні докази, включаючи письмову листування, видруки з електронної пошти, покази свідків, фотографії.

19.3. Визначення кола уповноважених осіб, згаданих у Рекомендації 19.1, має бути підтверджено – фактичними відносинами між потерпілим та померлим.

19.4. Визначаючи коло уповноважених, про яких йдеться в Рекомендації 19.1, страхова компанія повинна застосовувати методи, що дозволять встановити всі обставини відносин між потерпілою стороною та померлим. Страхова компанія не може  відступати від застосування методів.

20. Рекомендація 20
Страхова компанія може зменшити належну потерпілому компенсацію на певну суму або збільшити її розмір, все залежить від завданих збитків потерпілій або загиблій особі.

20.1. Страхова організація повинна спочатку визначити наявність адекватної причинно-наслідкового зв’язку між наслідками для потерпілого або особи, яка померла і збільшенням моральної шкоди, грунтуючись на всебічному розгляді обставин конкретної аварії.

20.2. При визначенні величини розміру завданої шкоди потерпілій або померлій особі страхова організація повинна враховувати: причетність або неправильну поведінку потерпілої або померлої особи, порівнювати ступінь провини двох сторін аварії, розмір моральної шкоди, заподіяний потерпілій стороні, інші обставини аварії.

Слід також оцінити поведінку потерпілого в ДТП. В результаті з’ясування обставин нанесення шкоди потерпілому, слід враховувати всі обставини конкретної аварії.

20.3. Встановлюючи провину потерпілого або загиблого в заподіянні шкоди або в спробі збільшити розмір компенсації, страхова компанія повинна враховувати факт, якщо такий є, неповноліття потерпілого або особи, яка померла та випливаючі  з цього факту обмеження щодо застосування Рекомендацій, що стосуються процесу визначення та виплати компенсації моральної шкоди за договорами страхування автотранспортних засобів

20.4. Підтвердження страховою компанією провини потерпілого або померлого в заподіянні моральної шкоди не повинно автоматично зменшувати розмір компенсації. Обмеження по виплаті грошової компенсації з урахуванням встановлених фактів вини потерпілого або померлого повинно бути підкріплено індивідуальною оцінкою для зменшення розміру компенсації.
21. Рекомендація 21
Страхове підприємство повинно виплатити, на вимогу потерпілої сторони, відсотки за несвоєчасну виплату компенсації.
21.1. Страхова компанія повинна, в разі порушення термінів виплати компенсації, на вимогу потерпілого, сплатити належні відсотки від дня, коли ця компенсація повинна бути виплачена, зокрема:
– якщо не виплатила компенсацію протягом 30 днів з дня подачі претензії,
– в ситуації, коли протягом 30 днів з дати подання заяви потерпілий не мав можливості повідомити обставини, необхідні для визначення його відповідальності або розміру компенсації, – якщо страхова не виплатила компенсацію протягом 14 днів з дня, коли ці обставини вдалося з’ясувати,
– якщо страхова компанія не виплатила компенсацію протягом 90 днів з дати подання позову, якщо тільки визначення її відповідальності або розміру компенсації не залежить від очікуваного кримінального або цивільного розгляду,
– якщо страхова не виплатила обов’язкову частину компенсації протягом 30 днів з дня подачі заяви.

21.2. Відсотки від суми збільшення компенсації в результаті нових обставин у справі, нараховуються з дати, коли повинна бути виплачена збільшена компенсація, оскільки потерпіла сторона повідомляє про ці обставини страхову компанію. Відповідно застосовується Рекомендація 21.1″.

Подряпано мотоциклетний шолом – чи може вимагати іноземний громадянин компенсацію на покупку нового?

couple-768607_960_720

Я не перевіряла статистику, але переконана, що мотоциклісти статистично беруть участь в набагато більшій кількості зіткнень та аварій, ніж водії інших транспортних засобів.

Вони нерідко стають жертвами інших учасників дорожнього руху, особливо водіїв автомобілів.

Я вже неодноразово брала участь в процесі проти правопорушника, де постраждала сторона була мотоциклістом. У розгляді подібних справ, зовсім не важливим є громадянство, кожен постраждалий іноземець має такі самі права, як громадянин Польщі. 

Страховики вважають такі ситуації цілком природними, й у зв’язку з цим намагаються виплатити мінімально можливу компенсацію. Одним з постійних спірних моментів для постраждалих водіїв мотоциклів є питання компенсації за мотоциклетний шолом.

Часто після зіткнення шолом, в якому пересувався мотоцикліст під час аварії, знаходиться в досить хорошому стані, на ньому присутні не менше подряпини та в цілому, як кажуть довірені особи страховика, його можна використовувати надалі.

Попри таку позицію страхових компаній та візуально хороший стан мотоциклетного шолома, я завжди виступаю за виплату компенсації, що відповідає вартості всього мотоциклетного шолома.

Мотоциклетний шолом є особливим елементом екіпіровки мотоцикліста і має дуже важливе завдання – захищати такий чутливий орган, як голову людини. Немає сумнівів, що шолом, який вже прийняв певні навантаження, пошкоджений. Як кажуть мені клієнти мотоциклісти, навіть той шолом, який впав зі столу на підлогу, може більше не виконувати свої захисні функції та загрожувати життю водієві мотоцикла.

Таким чином, страхова компанія винуватця зобов’язана відшкодувати вартість пошкодженого мотоциклетного шолома. При цьому, досить надати документ який підтверджує покупку, як доказ вартості, та фото пошкодженого шолома, як доказ пошкодження речі.

Чи можна громадянину України, Росії, Білорусі збільшити позов про відшкодування в ході судового процесу?

Незважаючи на те, що я вже багато років займаюся судовими розглядами в справах про відшкодування шкоди потерпілим, все ще продовжую дивуватися новим процесуальним ситуаціям.

Для мене завжди було ясним та очевидним, що потерпілий іноземець має право збільшити розмір відшкодування і суму позову в ході судового розгляду.

Найчастіше це відбувається в ситуаціях, коли у справі була висловлена ​​думка експерта, будь то за нанесену шкоду здоров’ю потерпілого або стосовно суми витрат, необхідних для ремонту автомобіля.

Між іншим, ця обставина була не настільки очевидною для представника однієї зі страхових компаній, який в той момент, коли по одній з моїх справ у відповідь на вимоги збільшити суму компенсації, він подав заяву про відхилення моїх вимог, стверджуючи, що в позові я повинна вказати максимальну суму, яку клієнт хоче отримати.

Ця думка була настільки шокуючим для мене, що я навіть вирішила пошукати приклади в прецедентному праві.

Звичайно, лінія судових рішень не залишає жодних сумнівів щодо моєї правоти (хоча в окружному суді Варшави сталася невелика помилка).

У будь-якому випадку слід вказати, що всупереч запереченням з боку відповідача, позивач для успішного збільшення суми позову не повинен доводити, що його здоров’я погіршилося. Відповідно до ст. 193 ЦПК Польщі, позивач має право в ході судового розгляду до закінчення розгляду в першій інстанції змінити свої вимоги, якщо це не впливає на юрисдикцію суду. Це положення не передбачає будь-яких додаткових передумов.

Вищевикладене підтверджують численні судові рішення, наприклад:

– Апеляційний суд міста Варшави, рішення від 21 жовтня 2016 року, номер справи VI ACa 1007/15: неможливо підтримати аргумент заявника, який стверджує, що обласний суд прийняв помилкове рішення про те, що збільшення позову про компенсацію може бути виправдано тільки в тому випадку, якщо в ході судового розгляду моральну шкоду (збитки) збільшено.

Районний суд в Новому Сончі, рішення від 27 листопада 2013 року, номер справи: III Ca 717/13: Перш за все, позивач не зобов’язаний встановлювати свої вимоги на максимальному рівні негайно. Цивільний процесуальний кодекс дає йому можливість змінити розмір позову до закінчення розгляду в першій інстанції.

Слід також відзначити, що у випадках, що стосуються компенсації заподіяної шкоди, часто необхідні спеціальні знання для оцінки ступеня шкоди, яких у іноземного громадянина немає при подачі заяви. Тому цілком природно, що сума позову може бути змінена після консультації з експертом.

Можливість змінити суми позову в результаті висновку експертизи була також підтверджена в багатьох судових рішеннях: в даному випадку зміна позовних вимог була результатом ознайомлення позивача зі змістом експертного висновку (…). Отже, не можна стверджувати, що він знав точну  суму позовних вимог з самого початку, оскільки рішення в цій області вимагає спеціальних знань (районний суд міста Гдині від 21 березня 2016 р.  номер справи: IC 190/15).

З урахуванням вищевикладеного слід зробити висновок про те, що потерпіла сторона, що є громадянином Польщі або громадянином України, Росії чи Білорусі, може змінити розмір позовних вимог, і такі вимоги повиненні розглядатися судом.

Докази візуального огляду місця події – дещо недооцінені, вони часто бувають корисні в позові про компенсацію.

Адвокати, юрисконсульти, що займаються питаннями відшкодування збитків, або ж юридичні фірми, що займаються питаннями компенсації, дуже часто мають більш привілейоване становище у порівнянні з адвокатами, які займаються розглядами інших справ щодо виплати збитків.

Основною причиною травм і шкоди здоров’ю потерпілих є автомобільні аварії, які характеризуються тим, що в більшості випадків до того, як потерпілий почне процес про виплату компенсації, вже відомо, хто є винуватцем аварії.

Таким чином, адвокату, який від імені клієнта передає справу до страхової компанії або ж до суду з позовом про виплату компенсації, не потрібно пред’являти принцип відповідальності іншого боку. Суперечка між сторонами зазвичай розглядається тільки з точки зору суми компенсації, що належить потерпілій стороні.

Трохи по-іншому виглядає ситуація в питаннях, де заперечується принцип відповідальності. Найчастіше з моєї практики адвоката, виникає, що такою категорією справ про компенсацію є всілякі нещасні випадки типу: спіткнутися на тротуарі, падіння на слизькій проїжджій частині, спіткнутися об кинутий на дорозі предмет, падіння на неправильно побудованих сходах.

У таких ситуаціях страхова компанія відмовляється від виплат. Знає, що, по-перше, не всі потерпілі вирішать подати позов до суду, а по-друге, в деяких випадках страхова компанія і правда може виграти.

У такого роду ситуаціях, коли це можливо, варто використовувати докази, якими є проведення огляду місця події. Не завжди, звичайно, це можливо, сніг або лід можуть розтанути, а тротуарна плита, що стирчить з пішохідної доріжки, могла бути відремонтована.

Нещодавно в Познані була справа про аварію яка сталася перед одним з тутешніх будівельних магазинів. Потерпіла вирішила зайти в магазин через касу. Під час входу позивачка послизнулася  безпосередньо перед входом і впала, що призвело до перелому дистальних кінців лівого передпліччя та перелому дистальної променевої та ліктьової кістки.

Представники будівельного магазину стверджують, що плити були позначені як місце завантаження і покупцям там заборонено знаходиться. Отже, провина за інцидент лежить на необережній жертві. В ході розгляду справи одним із доказів, представлених суду, був огляд місця аварії. Під час огляду вдалося відзначити, той факт, що пофарбований тротуар для місця навантаження веде до входу в будівельний магазин, на якому постійно відбувається пересування клієнтів магазину. Таким чином, у суду була можливість особисто переконатися, чи є це місце небезпечним, що і послужило підставою для задоволення позову.

Цей приклад наочно показує, що у спорах з страховими компанії немає неважливих деталей й тільки професійний адвокат допоможе оцінити, що і як потрібно зробити в справі з метою отримання компенсації.

Рекомендації KNF (орган фінансового нагляду): організація, управління, нагляд і контроль за процесом призначення і виплати компенсації.

Сьогодні хочу присвятити свою статтю рекомендаціям від органу фінансового нагляду Польщі щодо управління, нагляду та контролю за процесом призначення та виплатою компенсацій. Ця інформація буде також дуже корисна громадянам України, Росії та Білорусі, у випадках відхилення від нижчезазначених рекомендацій слід подати скаргу до органу фінансового нагляду.

“Рекомендації щодо організації управління, нагляду та контролю за процесом визначення та виплати компенсації.

1. Рекомендація 1
Страхова компанія повинна мати організаційну структуру для правильного функціонування процесу визначення та виплати компенсації.

1.1. Страхова компанія повинна мати відповідну документацію, що визначає організаційні підрозділи, відповідальних осіб, зокрема, за процес визначення та виплати компенсації із зазначенням сфери відповідальності та принципами звітності керівництву.

1.2. Співробітники страхової компанії, відповідальні за документацію з рішенням щодо намірів визнати або відмовити у задоволенні вимог повністю або частково від імені страхової компанії, також повинні мати довіреність, яка не викликає жодних сумнівів щодо їх повноважень.

2. Рекомендація 2
Керівництво страхової компанії має забезпечити ефективне управління процесом визначення та виплати компенсації.

2.1. Керівництво страхової компанії має здійснювати дії, необхідні для належного та дієвого управління процесом визначення та виплати компенсації, у тому числі для виявлення, вимірювання, моніторингу ризику, пов’язаним з цим процесом.

2.2. Якщо це виправдано масштабом діяльності, а також розміром і профілем ризику, пов’язаними з цією діяльністю, то з групи керівників має бути призначена особа, відповідальна за процес визначення та виплати компенсації, що має компетенцію і професійний досвід в цій області.

2.3. Колективу керівник слід регулярно аналізувати поточну ситуацію в процесі визначення та виплати компенсації, зокрема, аналізувати звіти, що містять сукупну інформацію істотного характеру з точки зору бізнес-профілю страхової компанії. А також рекомендації щодо процесу встановлення та виплати відшкодування збитків за договорами страхування OC власникам автотранспортних засобів.

3. Рекомендація 3
Наглядова рада повинна контролювати функціонування процесу визначення і виплати відшкодування в межах обсягу масштабів здійснюваної діяльності, скоригованої з урахуванням її розміру і профілю ризику, пов’язаного з цією діяльністю.

3.1. Наглядова рада повинна контролювати дії керівництва, що необхідні для виявлення, вимірювання, моніторингу і управління ризиками, пов’язаними з процесом визначення та виплати компенсації.

3.2. Наглядова рада має отримувати звіти від ради правління, котрі містять інформацію щодо істотних проблем, що виникають в процесі призначення і виплати компенсації, в комплекті з даними щодо якості цього процесу з точки зору профілю діяльності страхової компанії, а також інформацію про періодичність процесу, враховуючи масштаби операцій і розмір ризику, пов’язаного з цією діяльністю.

4. Рекомендація 4
Страхова компанія повинна розробити, прийняти і забезпечити функціонування процедур, що охоплюють процес визначення та виплати компенсації.

4.1. Описи процедури складені польською мовою, повинні бути досить простими, точними і всебічними, щоб забезпечити відповідність діяльності страхової компанії з законодавством. Процедури повинні, зокрема, включати:

– спосіб подання заявки,
– метод визначення фактів настання страхового захисту,
– метод комутації між ліквідатором та юридичними особами в ході судового розгляду при визначенні та виплаті компенсації (зокрема, потерпілій стороні, винуватцю шкоди, судам, прокуратурі, поліції, медичним установам),
– спосіб виконання інформаційних зобов’язань страховою компанією в ході судового розгляду по встановленню та виплаті компенсації,
– спосіб регулярного контролю за суб’єктами справи судового розгляду, що стосуються визначення та виплати компенсації (зокрема, потерпілого, винуватця шкоди, судів, прокуратури, поліції, медичних установ),
– метод визначення відповідальності страхової компанії,
– метод визначення суми компенсації,
– спосіб забезпечення своєчасного проведення розгляду щодо встановлення та виплати компенсації, а також рекомендації щодо визначення та виплати компенсації моральної шкоди за договорами страхування для власників транспортних засобів,
– процес розгляду скарг / претензій у зв’язку з розглядом визначення та виплати компенсації,
– метод збору та архівування документації.

4.2. Процедура визначення розміру компенсації повинна включати:
– обставини, які страхова враховує при визначенні розміру шкоди, що випливає з прецедентного права Верховного Суду і загальноприйнятої судової практики,
– обставини, які страхова організація враховує при визначенні розміру збитків потерпілої або померлої сторони для виплат компенсації за нанесення шкоди або збільшення розміру виплат, що випливають з прецедентного права Верховного Суду і загальноприйнятої судової практики,
– докази, на яких ґрунтується страхова компанія, визначивши обставини прийняті при встановленні розміру заподіяної шкоди потерпілої або померлої сторони,
– методи оцінки обставин, які страхова організація враховує при визначенні розміру шкоди,
– спосіб визначення суми, на яку була зменшена або збільшена компенсація в результаті визначення вкладу потерпілої або померлої сторони до моменту заподіяння шкоди,

4.3. Процедури повинні бути структуровані таким чином, щоб не було дублювання між організаційними підрозділами страхової компанії та робітниками, неприпустимі робочі області з невизначеною зоною відповідальності.

4.4. Страхова компанія повинна контролювати виконання процедур, зокрема, забезпечувати, щоб співробітники страхової компанії ознайомлювалися з цими процедурами і розуміли їх, перевіряли правильність їх виконання і розробляли їх модифікації, з метою забезпечення оптимізації процесу визначення та виплати компенсації з точки зору діяльності страхової компанії, а також вимог що випливають з правових норм та захисту інтересів потерпілих сторін.

4.5. Щоб гарантувати правильність виконання процедур, страхова компанія повинна застосовувати заходи для консолідації та контролю в рамках визначення та виплати компенсації, наприклад, записувати телефонні розмови, використовувати «таємного клієнта» та інше.

4.6. Процедури та правильність їх виконання повинні проходити регулярну перевірку з боку керівництва в рамках системи внутрішнього контролю не рідше одного разу на рік і кожного разу у випадку істотних змін у діяльності страхової компанії. Проведення перевірки має бути задокументовано, разом з рекомендаціями щодо процесу встановлення та виплати відшкодування збитків за договорами страхування OC власникам автотранспортних засобів.

5. Рекомендація 5
Страхова компанія повинна забезпечити ефективне функціонування  системи внутрішнього контролю та функцій внутрішнього аудиту, що охоплюють процес визначення та виплати компенсації, розробленої таким чином, щоб надавати підтримку керівництву і раді спостереження у виконанні  своїх обов’язків, пов’язаних з управлінням і наглядом за цим процесом.

5.1. Страхова компанія в рамках системи внутрішнього контролю повинна мати ефективну систему виявлення порушень у процесі визначення та виплати компенсації та адекватну систему звітності про ці порушення, в якій, зокрема, слід вказувати частоту порушень, адресатів та мінімальний опис ситуації.

5.2. Страхова компанія повинна мати інструменти, що дозволяють здійснювати постійний моніторинг за процесом визначення і виплати компенсації, зокрема, щодо своєчасності виявлення інцидентів катастрофічного характеру, а також претензій з нестандартними сумами моральної шкоди здирницького характеру.

5.3. Страхова компанія повинна забезпечити процес встановлення та виплати компенсації відповідно до законодавства Польщі, беручи до уваги прецедентне право Верховного Суду, врегульоване прецедентне право загальних судів, рекомендації керівників щодо принципів виконання процедур, прийняті страховою організацією. Зокрема:

– оцінка можливого впливу будь-яких змін у правовому середовищі на процес визначення та виплати компенсації,
– виявлення та оцінка ризику, пов’язаного з недотриманням правових норм при визначенні та виплаті компенсації,
– оцінка заходів, прийнятих для запобігання недотримання правових норм,
– консультування керівництва щодо недотримання правових норм при визначенні та виплаті компенсації.

5.4. У разі якщо це виправдано масштабом бізнесу, а також розміром і профілем ризику, пов’язаного з діяльністю, страхова організація повинна забезпечити проведення внутрішніх аудитів у процесі визначення і виплати компенсації за допомогою спеціалізованих осіб у цій галузі.

5.5. Особи, згадані в Рекомендації 5.4. повинні діяти об’єктивно і незалежно. Відсутність об’єктивності або незалежної думки часто трапляється в таких випадках, коли ці особи проводять аналіз дії в процесі встановлення та виплати відшкодування, за які вони відповідали протягом року, що передує цьому дослідженню.

5.6. Якщо надання послуг особами, зазначеними в Рекомендації 5.4. неможливе, їх об’єктивність або незалежність обмежена щодо процесу визначення і виплати компенсації, та щодо реконструкцій стосовно моральної шкоди за договорами страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, інформація про такі обмеження повинна бути розкрита і належним чином донесена цими особами відповідно до правил прописаних у відповідних процедурах.

5.7. Процес визначення і виплати компенсації повинен бути постійним елементом внутрішніх аудитів, побудованих, зокрема, на основі документованої методики оцінки ризиків в цій області. При розробці планів внутрішніх аудитів, що стосуються процесу визначення та виплати компенсації, страхова компанія повинна враховувати: ступінь централізації цього процесу і технологічні можливості страхової компанії, а також обсяг наданих повноважень і діапазон доручених дій.

5.8. Звіти про проведені внутрішні аудити повинні направлятися керівництву організаційних підрозділів страхової компанії, незалежно від того були виявлені які-небудь порушення чи ні.

5.9. Результати внутрішнього аудиту завжди повинні бути задокументовані й представлені Раді директорів і Комітету з аудиту або Наглядовій раді. Дії страхової компанії у зв’язку з результатами внутрішнього аудиту повинні бути перевірені та при необхідності підкориговані.

6. Рекомендація 6
Страхова компанія повинна розробити, прийняти та забезпечити функціонування системи управлінської інформації, що стосується процесу призначення та виплати компенсації, згідно з масштабом діяльності, розміром і профілем ризику, пов’язаного з цією діяльністю, це є невід’ємною частиною системи управління страховою компанією, що дозволяє ідентифікувати ризики що з’являються у робочому процесі.

6.1. Основою для повноцінного функціонування інформаційної системи управління, яка пов’язана з системою внутрішнього контролю, повинні бути письмові процедури. Ці процедури повинні враховувати організаційну структуру страхової компанії, завдання, здійснювані в процесі призначення та виплати компенсації, ІТ-системи, використовувані в цьому процесі, кадрові ресурси і розподіл завдань в рамках управління персоналом.

6.3. Інформаційна система управління повинна надавати керівництву на окремих рівнях управління, доступ до надійної та достовірної інформації про процес визначення та виплати компенсації, яка має відношення до профілю страхової організації, включаючи:
– кількість звернень з вимогами про відшкодування,
– своєчасність виконання встановлених законом зобов’язань,
– своєчасна виплата компенсації,
– дані про виплату компенсації,
– дані про відмови у виплаті компенсації,
– кількість скарг поданих до страхової організації щодо процесу визначення та виплати компенсації,
– кількість судових розглядів проти страхової компанії щодо відшкодування збитків,
– ризики, виявлені в процесі визначення та виплати компенсації,
– дані про створення резерву,
– загальнодоступні ринкові дані щодо виплачених сум компенсації,
– інформація про суми компенсації, що призначається судами.

6.4. Управлінська інформація, адресована керівництву страхової організації, повинна надаватися з частотою, скоригованою з урахуванням масштабу бізнесу, а також розміру і профілю ризику, пов’язаного з цією діяльністю, щоб оптимально використовувати дані у повсякденному управлінні, моніторингу або нагляді за процесом визначення та виплати компенсації, а також за ризиками, що виникають в цьому процесі.

6.5. Процедури, що визначають систему управлінської інформації і її функціонування, повинні переглядатися не рідше одного разу на рік.

7. Рекомендація 7
Страхова організація повинна забезпечити аутсорсинг аби не привести до погіршення якості процесу визначення та виплати компенсації, а також систему управління страховою організацією.

7.1. Страхова організація, повинна повідомити наглядовий орган за 30 днів до здійснення передачі на аутсорсинг основних або важливих видів діяльності у процесі визначення і виплати компенсації, а також про істотну зміну цих видів діяльності.

7.2. Аутсорсинг не звільняє страхову компанію від відповідальності за шкоду, заподіяну потерпілим у результаті невиконання або неналежного виконання договору.

7.3. Страхова компанія повинна мати актуальні, повні, згідно з законодавством і адекватні характеру, масштабу і виду діяльності, процедури, про застосування аутсорсингу, що визначають, зокрема, спосіб вибору постачальника послуг, інформацію, яка повинна бути включена в договорі з цим постачальником, зразок договору, а також рекомендації, що стосуються процесу визначення та виплати відшкодування збитків за договорами страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також докладні умови виконання доручених дій і процес аналізу ризиків, пов’язаних з аутсорсингом.

7.4. Процедура вибору постачальника послуг повинна враховувати ризики, пов’язані з оцінкою рівня безпеки, що надаються постачальником послуг, і якістю дій.

7.5. Страхова організація повинна проаналізувати ризики, пов’язані з банкрутством постачальника послуг або його раптовою відмовою від співпраці, та розробити ефективний план дій пов’язаний з виникненням таких ситуацій.

7.6. Страхове підприємство повинно контролювати якість  послуг, а також процес визначення та виплати компенсації, всі спостереження, що випливають з моніторингу, повинні бути представлені керівництву страхового підприємства. Масштаб, частота, методи моніторингу і звітність повинні враховувати специфіку діяльності, переданої на аутсорсинг.

7.7. У договорі, що укладається між страховою компанією і постачальником послуг, предметом якого є аутсорсинг, на який покладено виконання діяльності, пов’язаної з процесом визначення та виплати компенсації, слід вказати:
– зобов’язання постачальника послуг здійснювати зовнішню діяльність таким чином, щоб забезпечити відповідність процесу визначення і виплати компенсації з юридичними нормами, а також процедурами, що регулюють цей процес,
– обов’язок постачальника послуг інформувати страхову організацію про всі події, які можуть зробити істотний вплив на його здатність виконувати зовнішню діяльність або відповідність діяльності страхової компанії з законом,
– правила відповідальності постачальника послуг за невиконання або неналежне виконання аутсорсингу (у тому числі опис штрафів),
– чітко визначити механізми контролю за аутсорсингом (тобто правила оцінки співпраці з постачальником послуг, чіткі правила аудиту постачальника послуг, включаючи обсяг контролю, правила і терміни для запитів постачальника після перевірки),
– обсяг інформації та документації, що передається постачальником послуг у зв’язку з виконанням доручених дій шляхом аутсорсингу,
– правила звітності постачальником послуг страховій організації у сфері діяльності, переданої на аутсорсинг, у тому числі, правила складання статистики про виконання поставлених завдань, що дозволяють оцінити рекомендації щодо процесу встановлення та виплати відшкодування збитків за договорами страхування OC власниками автотранспортних засобів страховою компанією, ефективність і якість виконання доручених послуг в рамках процесу встановлення та виплати відшкодування,
– положення, котрі забезпечують виявлення і врегулювання належним чином конфлікт інтересів між постачальником послуг та страховою організацією,
– чітко визначена система взаєморозрахунків між страховою компанією та постачальником послуг,
– чіткі та зрозумілі умови розірвання договору, в тому числі опис крайніх термінів розірвання договору в результаті його припинення,
– умови для продовження аутсорсингу, в тому числі положення, що гарантують виконання зобов’язань постачальником послуг,
– зобов’язання постачальника послуг співпрацювати з контролюючим органом у здійсненні діяльності, покладеної на аутсорсинг, зокрема постачальник послуг повинен:
– забезпечити контролюючому органу фактичний доступ до даних, пов’язаних з дорученою діяльністю,
– дозволити органу контролю провести перевірку діяльності та  стану дій в області зобов’язань покладених на постачальника послуг.

8. Рекомендація 8
Страхова організація повинна розробити, впровадити та забезпечити функціонування системи оплати праці ліквідаторів, що забезпечують ефективний хід процесу визначення та виплати компенсації.

8.1. Процедури, що визначають систему винагороди ліквідаторів, повинні чітко, прозоро і точно визначати:
– спосіб визначення розміру окладу, заснований на об’єктивних критеріях і враховуючи тип виконуваної роботи, кваліфікацію, необхідну для її виконання, обсяг і якість виконаної роботи,
– методи визначення розміру змінних критеріїв винагороди (наприклад, бонуси за виконання завдань, щоквартальні винагороди, щорічні винагороди, надбавки і т. д.), засновані на кількісних і якісних критеріях, що належать до виконаної роботи, якщо такі існують у сфері роботи страхової організації,
– перевірка відповідності об’єктивним критеріям, що становлять основу для набуття права на змінні критерії винагороди.

8.2. Страхова організація не повинна виплачувати винагороду ліквідатору виходячи із суми компенсації, встановленої цим же ліквідатором.

8.3. Процедури, що визначають систему винагороди ліквідатора, повинні містити елементи, мотивуючі ліквідатора виконувати свої завдання найкращим чином, зокрема:

– висока якість виконуваної роботи,
– швидкість ведення судового розгляду по встановленню та виплаті компенсації,
– дотримання правових норм і процедур, зокрема тих, які вимагають від страхової організації дотримання принципу повної виплати компенсації,
– ведення справ про визначення та виплату компенсації таким чином, щоб зменшити скарги,
– турбота про репутацію страхової.

8.4. Страхова компанія повинна контролювати застосування процедур, які визначають систему винагороди ліквідаторів, необхідно забезпечити також перевірку правильності прийнятої системи винагороди ліквідаторів і розроблених змін вищевказаних процедур, зокрема, для забезпечення того, щоб процес визначення та виплати компенсації був оптимальним з точки зору діяльності страхового підприємства, правових вимог і захисту інтересів потерпілих.

8.5. Процедури, що визначають систему винагороди ліквідаторів і їх використання, повинні розглядатися не рідше одного разу на рік.

9. Рекомендація 9
Страхова компанія повинна гарантувати, що співробітники, які виконують дії в процесі визначення та виплати компенсації, володіють компетентними знаннями щодо виконуваних дій, зокрема, шляхом доступу до навчання.

9.1. Страхова компанія повинна організовувати регулярні тренінги для працівників, які виконують діяльність в рамках процесу визначення і виплати компенсації, що охоплюють питання, пов’язані із забезпеченням відповідності діяльності страхової організації законодавчим нормам, рішенням Верховного Суду та на їх основі встановленою прецедентною практикою.

9.2. Страхова організація повинна вибрати з управлінської команди особу, відповідальну за визначення обсягу знань, пов’язаних з процесом визначення та виплатою компенсації, що відповідає займаній посаді і формам передачі цих знань.

9.3. Формами передачі знань, пов’язаних з процесом визначення та виплатою компенсації, можуть бути, наприклад: спеціальні навчання, презентації, звіти. Особа вказана в Рекомендації 9.2 »

Компенсація за сексуальну дисфункцію для іноземних громадян та громадян Польщі

parting-4350198_960_720

Сьогодні, у своєму україномовному блозі, я хочу торкнутися дуже делікатної теми, теми компенсації за сексуальну дисфункцію.

Мені важко судити про цю тему з точки зору обох статей, але, безсумнівно, особисто мені, як жінці, перспектива відчуття завданої шкоди, у результаті якої дійшло б до порушення сексуальних функцій, представляється несприятливою.

Ось чому мене завжди дивувало, що таблиця шкоди здоров’ю у випадку втрати статевого члена чи репродуктивної функції дає тільки 40% збитку здоров’ю. Можливо, з точки зору функціонування організму, це не така радикальна втрата, як травма п’ясткової кістки, яка може бути оцінена у 30% пошкодження. Глибоко переконана, що будь-який чоловік або жінка, готовий поміняти травму пеніса чи втрату репродуктивної функції на травму п’ясткової кістки або будь-яку іншу травму, але ми зараз не про це.

Жарти жартами, але тема досить серйозна. Хочу відзначити, що розмір компенсації за сексуальну дисфункцію ніяким чином не залежить від громадянства, іноземці так само як і громадяни Польщі отримують відшкодування за пошкодження, сума виплат залежить тільки від проценту завданого збитку.

Як для чоловіка, так і для жінки погіршення якості статевого життя є дуже значним.

Переглядаючи нещодавно один із вироків Окружного Суду в Познані, я натрапила на наступне (номер справи XVIII C 508/15б рішення від 23 лютого 2018 року).
Мотоцикліст в результаті ДТП отримав травми у вигляді перелом хребця на ділянці L4, травми тазу, перелом четвертої та п’ятої плеснової кістки, забої правого стегна з раною на бічній поверхні і перелом вертлюги великої стегнової кістки з права.

Самі по собі ці травми вже мають серйозні наслідки для здоров’я позивача.

Крім того, в результаті ДТП потерпілий був “виключений” з нормального життя, став потребувати допомоги третіх осіб. Це зробило негативний вплив на психічне здоров’я позивача.

Він страждав від сексуальної дисфункції та нетримання сечі. У потерпілого виявлені порушення потенції, зниження лібідо. У зв’язку з цим позивач відправився 22 червня 2012 року на консультацію до сексолога. Використання позивачем психотропних, знеболюючих і снодійних таблеток, чинить додатковий негативний вплив на його сексуальну сферу життя.

Після травм, отриманих під час аварії 11 червня 2010 року, виникла сексуальна і нейрогенна дисфункція сечового міхура. Ці хвороби мають постійний характер.
Постійна шкода здоров’ю позивача від отриманих травм в результаті ДТП 11 червня 2010 року становить:

– 7%-за фіксований невроз, пов’язаний з отриманою травмою,
– 5%, враховуючи перенесений перелом V плеснової кістки,
– 10% враховуючи больовий синдром попереково – крижового радикуліту,
– 3% враховуючи перенесений перелом IV плеснової кістки,
– 40% через нейрогенну дисфункцію сечового міхура та еректильну дисфункцію.
Загальний незворотний збиток здоров’ю позивача становить 65%.

З установленими фактами суд постановив, що розумна сума для постраждалої сторони складе 132 000 злотих.

«З урахуванням вищевикладеного і, зокрема, беручи до уваги вищезазначені розміри та тип травм, понесених позивачем, що призвело до 65% -ному непоправного збитку для здоров’я, тривалого процесу лікування та реабілітації, обмежень і змін у повсякденному житті (у тому числі необхідність використовувати допомогу третіх осіб, фактичну непрацездатність), невротичні розлади, погіршення фінансового стану позивача, з-за чого він втратив майно та особливо серйозну для чоловіка у віці позивача сексуальну дисфункцію, відповідно до рішення суду у даній справі витребувана позивачем сума в 132 000 злотих є відповідною компенсацією в грошовому вираженні. На думку суду, ця сума враховує ступінь збитку і щоденні наслідки аварії, щодо болю, урологічної та сексуальної дисфункції. Сума також представляє економічну цінність для позивача”.

Мало чи багато ?

Здається, що це занадто мало, хоча слід додати, що жертва була вже людиною немолодою, у нього були діти. Тому суд розглядав справу з точки зору втрати задоволення, а не перспективами створення сім’ї. На мою думку, якби потерпілий був молодим хлопцем, то ця компенсація повинна була б бути в два рази вище.

Як в Польщі страховики борються з позовами про компенсацію іноземним громадянам за травми пов’язані з ушкодженням шийного відділу хребта.

spinal-column-246273_960_720

Ушкодженням шийного відділу хребта — не медичний термін, що означає пошкодження опорно-рухового апарату, отримане при різкому прискоренні або гальмуванні в момент, коли тіло потерпілого було до цього не готове.

Страхові компанії стосують мало приємну стратегію захисту у спорах з потерпілими, які вимагають компенсацію або відшкодування за наслідки дорожньо-транспортної пригоди та отримані травми пов’язані з пошкодженням шийного відділу хребта.

Польські страховики методично наполягають на досить багаторівневих і дуже дорогих для розгляду справи процедур в здавалося б, тривіальних судових справах, в яких доводиться доказувати все навіть, те що вже доведено.

Крім іншого, страхові компанії вимагають спільний висновок експерта з реконструкції ДТП та спеціаліста з медицини, які мають визначити чи дозволяють сили, що діють в результаті аварії, пошкодити автомобіль і описати події котрі дозволяють вважати, що саме даний випадок привів до звільнення сили, яка викликала травму шийного відділу хребта.

Один з моїх клієнтів поділився зі мною цікавим рішенням Вроцлавського суду, в цьому рішенні Суд дуже грамотно розправився з вимогою страхової компанії перевірити експертний висновок. Хочу поділиться цим рішенням зі своїми україномовними читачами, сподіваюся ця інформація буде для Вас дуже корисною.

Рішення Вроцлавського суду від 10.102.2014 у справі номер: II Ca 1097/14:
“На думку Суду, травми, отримані позивачем, були пов’язані з інцидентом 16 жовтня 2012 року, і ступінь пошкодження транспортних засобів, причетних до аварії, не може вказувати на паралельність тілесних ушкоджень, отриманих в результаті цього ДТП на тілі водія або пасажира. Судові експерти, на їх спільну думку, не сумнівалися в тому, що травми, виявлені у позивача виникли в результаті події 16 жовтня 2012 року; позивач отримав типову травму через механізм «удар батогом», тобто в результаті зіткнення раптового руху голови вперед, коли шийний відділ хребта здійснює раптовий рух у напрямку удару, а потім у протилежному напрямку. Ця травма також описується як прискорено-уповільнена, де в результаті удару взаємодіють сили, які поширюються по опорно-руховому апараті шийного відділу хребта. Суд повністю погодився з думкою експертів та їх твердженнями про те, що ступінь пошкодження транспортних засобів, причетних до аварії, не може свідчити про паралельність травм, отриманих в результаті ДТП, водієм або пасажирами. Експерти відзначили, що ці обставини також залежать від інших факторів, що змінюються у світлі конкретних обставин. Водночас суд відхилив клопотання відповідача зобов’язати експертів вказати, на яких підставах вони ґрунтуються, а також надати відомі експертам результати наукових досліджень в цій області та відомі результати експериментальних випробувань, у котрих було б встановлено, що зіткнення транспортних засобів яке призводить до пошкодження кузовних елементів транспортного засобу не викликає пошкоджень опорно-рухового апарату шиї. На думку районного суду, загальновідомим фактом є те, що є дорожні пригоди, в яких транспортні засоби піддаються пошкодженню до такої міри, що шкода кваліфікується як так званий загальний збиток; приймаючи ж хід міркувань відповідача про те, що тілесні ушкодження учасників зіткнень повинні бути відповідні до пошкоджень транспортних засобів, в яких вони перебували, а у випадках так званого повного збитку, постраждалі особи повинні отримати дуже тяжкі тілесні ушкодження або навіть померти, що відбувається не в кожному ДТП”.

Компенсація за зламану руку для громадянина України, Росії та Білорусі

Перелом руки є дуже поширеним результатом нещасного випадку. Переломи верхньої кінцівки найчастіше виникають під час дорожньо-транспортних пригод та в наслідок падінь на тротуар, це може трапиться в будинку, в магазині на слизькій підлозі, на роботі або в спортзалі під час занять спортом.
Залежно від типу перелому кістки, лікування включає в себе нанесення гіпсової пов’язки на кілька тижнів, а у випадку більш серйозних травм, хірургічне втручання з використанням гвинтів, шурупів або пластин. Після того як кістка руки зрослася, вона ще не повноцінно функціонує, й необхідні відновлювальні процедури.
Якщо потерпілий іноземець має власну страховку від нещасного випадку, він може отримати грошову допомогу у зв’язку з цим випадком від своєї страхової компанії. Розмір виплати залежить від страхової суми, зазначеної в полісі, а також ступеня незворотного збитку здоров’ю. Цей ступінь залежить від зміщень, обмежень рухливості, вторинних змін, деформацій та обмежень функції верхньої кінцівки та становить від 1 до 40 відсотків.
Набагато більші можливості дає використання полісу ОСАГО винуватця аварії. Така ситуація має місце, якщо травма є результатом ДТП  або перелом руки стався в результаті падіння на дірявому або засніженому тротуарі, на слизькій підлозі в магазині, при виході з автобуса або в іншому випадку, де винуватцем є третя особа.
Крім отримання компенсації за вище вказаним страховим полісом від винуватця нещасного випадку громадянин України, Росії та Білорусі також може отримати відшкодування на покриття витрат, пов’язаних з нещасним випадком, які можуть бути дуже значними. Купівля знеболюючих або антикоагулянтів повинна бути компенсована. Точно так само як і спеціальне харчування, рекомендоване після перелому руки в формі дієти, багатої кальцієм, вітаміном D та магнієм, тягне за собою збільшення витрат та додаткове навантаження на сімейний бюджет. Ці витрати повинні бути відшкодовані правопорушником або його страховиком. Потерпілий також може зажадати відшкодування витрат на приватні медичні візити та реабілітацію, якщо він доведе, що не було можливості скористатися системою NFZ в найближчий термін.
Компенсація шкоди яка наступила в наслідок нещасного випадку також повинна покривати витрати на догляд, який потрібно людині зі зламаною рукою після нещасного випадку. Важко уявити виконання повсякденних дій з переламаною рукою в гіпсі. Ці витрати підлягають оплаті, навіть якщо турбота про потерпілого була покладена на близьку людину.
Втрата доходу громадянином України, Росії та Білорусі після нещасного випадку також повинна бути компенсована винуватцем аварії або його страховою компанією. Потреба у відпустці через хворобу означає, що постраждала особа не може виконувати оплачувану роботу у зв’язку з нещасним  випадком.
Основною вимогою після перелому руки є компенсація за шкоду, біль та страждання, пов’язані з нещасним випадком. Розмір компенсації в Польщі залежить від багатьох факторів. Розмір завданих збитків здоров’ю має велике значення, але також враховуються тривалість та складність лікування і реабілітації, вплив аварії на особисте, професійне та соціальне життя потерпілого, необхідність та тривалість використання необхідної допомоги третіх осіб, вік потерпілого і багато іншого. Кожен випадок індивідуальний, тому розмір компенсації після перелому руки може варіюватися від декількох тисяч до декількох десятків тисяч злотих.