Розмір компенсації для родини за смерть працівника під час випадку на виробництві.

skitterphoto-1221-default.jpgРозмір одноразового відшкодування для членів сім’ї у зв’язку зі смертю застрахованого внаслідок нещасного випадку на виробництві залежить як від ступеня споріднення так й від кількості осіб, що мають право на отримання такої компенсації.

Якщо має право лише один член сім’ї, то компенсація надається в розмірі:

  • 18-кратному середньому розмірі заробітку померлого, якщо отримувачем є один з подружжя або дитина;
  • 9-кратному середнього розміру заробітку померлого, коли право на виплату має інший член сім’ї.

Якщо одноразової компенсації виплачується одночасно:

  1. одному з подружжя та одній або більше дітям, то її розмір становить 18-кратному розміру середньої зарплата померлого, підвищеної в 3,5 раза,
  2. двоє чи більше дітей – 18-кратному розміру середньої зарплата померлого, підвищена в 3,5 раза, суму одноразової відшкодування ділиться в рівних частинах між всіма дітьми.

Якщо разом з одним із подружжя або дітей право на отримання одноразової компенсації мають також інші члени сім’ї, то кожному з них належить компенсація в розмірі 3,5-кратної середньої заробітної плати померлого, незалежно від відшкодування збитків, передбаченим одному з подружжя чи дітям.

Тобто, якщо право на отримання компенсації мають інші особи (не один з подружжя чи діти), то їм належить виплата компенсації в розмірі 9-кратної середньої заробітної плати померлого, збільшена в 3,5 раза на другого та кожного наступного отримувача компенсації. Суму одноразового відшкодування діляться в рівних частинах між усіма особами, які мають право на отримання компенсації.

У випадку, якщо ще за життя застрахованого йому була виплачена одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров’ю в результаті того ж нещасного випадку, компенсація для сім’ї зменшується на розмір уже отриманих компенсацій.

Advertisements

Хто має право на отримання одноразової компенсації у випадку смерті працівника під час нещасного випадку на виробництві.

stock-photo-concept-housing-a-young-family-mother-father-and-child-in-new-house-with-a-roof-708496903.jpgНещасний випадок на виробництві вважається зі смертельним наслідком, якщо застрахований помер протягом 6 місяців з дня нещасного випадку на виробництві, у зв’язку з травмами, які були отримані під час такого випадку.

Сім’я застрахованої особи має право на одноразову компенсацію від ЗУС.

Особами, які мають право на отримання виплати вказаної компенсації є:

  • один із подружжя, за виключенням випадків, коли один із подружжя помер під час тривання процедури про розірвання шлюбу,
  • діти свої, діти іншого з подружжя, усиновлені діти та прийняті на виховання й утримання до досягнення повноліття, онуки, брати, сестри та інші діти,
  • батьки, мачуха, вітчим, якщо на дату смерті застрахованої особи вели з ним спільне господарство, або якщо застрахований брав участь в їх утриманні, платив на їх користь аліменти відповідно до рішення суду чи на підставі мирової угоди.

Найголовніше, одноразова компенсація надається членам сім’ї застрахованої особи незалежно від ступеня вини померлого застрахованого працівника у настанні нещасного випадку під час виробництва (рішення Верховного Суду Польщі від 5 березня 2003 р., номер справи II UK 194/02).

Коли працівник не має права на отримання допомоги у зв’язку з нещасним випадком під час виконування роботи ?

Законодавець передбачив дві ситуації, в яких працівник не має права на отримання допомоги у зв’язку з нещасним випадком під час виконування роботи. Перша, коли єдиною причиною нещасного випадку було доведене навмисне чи в результаті грубої недбалості порушення потерпілим працівником принципів безпеки на виробництві (БХП). Другий, коли потерпілий працівник під час нещасного випадку перебував у стані алкогольного сп’яніння або під впливом наркотичних засобів або психотропних речовин та якщо він сприяв в значній мірі до настання наслідків нещасного випадку. Питання пов’язані з відповідальністю працівника, який перебуває під час нещасного випадку на виробництві в стані алкогольного сп’яніння описано тут.

Але дана стаття буде присвячена першому випадку.

Спочатку слід подумати над виразом “порушення працівником принципів безпеки праці на виробництві”. Так, дійсно в польському законодавстві не має норми яка визначала, що кожен має піклуватись про своє здоров’я та життя. Але, є норма яка передбачає дотримання безпеки праці. Саме роботодавець має забезпечення проходженням працівником інструктажу з безпеки праці. Якщо роботодавець не забезпечив такого інструктажу, то саме він несе всю повноту відповідальності за настання шкоди для працівника. Ключовим є тут момент пов’язаний з тим, що порушення правил безпеки праці має бути єдиною причиною нещасного випадку.

Але як виникає зі статистики, в практиці рідко причина нещасного випадку є тільки одна. Саме ця обставина є ключовою, щоб визначити, що працівник не може бути позбавлений права на пільги. Досить довести, що причин нещасного випадку було більше й не кожна випливає з поведінки працівника. Без значення залишається рушійна сила кожної з причин. Тоді поведінка працівника не буде єдиною причиною настання нещасного випадку.

Підсумовуючи, на практиці досить складно довести, що лише працівник на 100% є винним в настанні нещасного випадку та шкоди, що могло б бути підставою для позбавлення працівника будь-яких виплат від держави.

Нещасний випадок на роботі з працівником, який перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Сам факт перебування працівника у стані алкогольного сп’яніння під час виконання роботи не означає, що йому не належить єдиноразова виплата компенсації від держави.

Положення законодавства визначає, що: “Компенсація не виплачується застрахованій особі, яка перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння або під впливом наркотичних засобів або психотропних речовин та сприяла в значній мірі настанню нещасного випадку на виробництві.”

Аналізуючи зазначене положення, особливу увагу потрібно звернути на фразу “сприяла значною мірою в настанні нещасного випадку”. На початку зазначимо, що на практиці рідко причина нещасного випадку лише одна. П’яний працівник повинен значно сприяти виникненню нещасного випадку на виробництві. “Значно” означає, що його поведінка є тою основною рушійною силою настання нещасного випадку на виробництві. Має бути чітко встановлено в протоколі нещасного випадку, що якби не стан сп’яніння працівника, то випадок не відбувся.

Тобто, навіть якщо працівник був п’яний під час нещасного випадку, то не варто всю вину брати відразу на себе. Потрібно дочекатися кінця розслідування нещасного випадку, оскільки може виявитися, що сп’яніння (стан наркотичного дурману) працівника була лише однією з багатьох складових нещасного випадку на виробництві.

Під час розслідування або безпосередньо після нещасного випадку роботодавець може вимагати проходження працівником аналізу на вміст алкоголю або наркотиків в крові. Якщо працівник відмовляється пройти обстеження чи буде вести себе таким чином, щоб запобігти їх проведенню, то такий працівник втрачає право на компенсаційні виплати. Звичайно, що працівник може довести, що були причини, які не дозволили йому пройти обстеження й тоді він збереже право на виплати.

ДТП під час відрядження працівника.

Car_Accident_on_M25.jpg

ER24 EMS (Pty) Ltd.

Всупереч розповсюдженому помилковому твердженню, нещасний випадок під час відрядження не відноситься ані до нещасного випадку на дорозі (ДТП), ані до випадку по дорозі до/з праці. Навіть якщо працівник знаходиться в дорозі до готелю, в якому тимчасово проживає через те, що його було відправлено у відрядження, все одно нещасний випадок буде вважатись випадком на виробництві. Такий випадок, прирівнюється до нещасного випадку на виробництві, що означає для працівника набагато більше можливостей в отриманні соціальних допомог та виплат, в тому числі, й одноразова компенсація від ЗУС.

Підтвердження вище вказаного положення знаходить своє відбиття й в судовій практиці, зокрема, в постанові Верховного Суду від 23 вересня 1998 року номер справи II UKN 217/98, де вказано, що: “Під час ділової поїздки, а саме до моменту повернення в місто постійного місця роботи або місце проживання, працівник не повертається з місця роботи до місця проживання, у зв’язку з чим всі його дії залишаються як і раніше пов’язані з трудовими відносинами, за винятком поведінки яка не відповідає цілям відрядження, тобто з необхідністю виконання доручених йому завдань.”

Працівник підлягає підвищеному захисту до моменту перетину порогу своєї квартири.

Розмір виплат, які надаються працівнику, який є потерпілим від нещасного випадку на виробництві.

currency_moneybefore_euroВиплати, які надаються працівнику, який є потерпілим від нещасного випадку на виробництві надаються в розмірі 100% від прибутку працівника. Такі положення внесені з метою захисту прав потерпілого від нещасного випадку працівника.

Що собою являє поняття “прибуток працівника” в даному випадку? Питання соціального страхування є складне для пересічного громадянина, а справу не полегшує той факт, що відповіді на більшість питань можна знайти в інших нормативно-правових актах.

Основу розміру виплат, яка надається потерпілому працівнику, становить середньомісячна заробітна плата виплачена за період 12 календарних місяців, що передують місяцю в якому виникла непрацездатність. Якщо працівник не встиг відпрацювати рік, то для вирахування розміру виплат беруться до уваги середньомісячна заробітна плата за повні календарні місяці страхування. За кожний день непрацездатності працівник отримає одну тридцяту частину зарплати, що і є прибутком працівника.

Простіше кажучи, фонд соціального страхування встановлює суму місячної зарплати, яку ми отримали протягом останнього року або попереднього періоду роботи коротшого ніж рік. Потім цю суму ділять на 30, а потім її потрібно помножити на кількість днів непрацездатності працівника. Сума, яку ми отримуємо в результаті й є сумою допомоги, яку має отримати працівник.

Нещасний випадок транспортним засобом роботодавця – випадок на роботі чи випадок в дорозі до/з роботи?

berlin_wall_trabant_grafitti-1.jpgЧасто трапляється, що працівники одержують до розпорядження авто або роботодавець організовує для працівників доїзди до праці. Тоді з’являється питання – чи випадок транспортним засобом роботодавця буде випадком на роботі чи випадком в дорозі до/з роботи ?

Тут важливо отримати відповіді на питання, з якою метою роботодавець надав працівникові в розпорядження транспортний засіб або з якою метою організував довезення працівників до місця роботи, а також коли саме стався нещасний випадок.

Щодо загального принципу, якщо навіть працівник подорожує наданим в розпорядження транспортним засобом з метою поїздки до місця свого проживання, то випадок слід вважати як випадок в дорозі до/з роботи.

Навіть якщо по дорозі працівник перериває подорож з метою, наприклад, виконання покупок.

З цього приводу висловився Верховний Суд в рішенні від 6 березня 2014 р.(номер справи І PK 198/13): “Щоб нещасний випадок вважався за випадок на роботі, працівник під час поїздки мусить залишатися в розпорядженні роботодавця (між місцем перебування роботодавця та місцем виконання обов’язку, який виникає з роботи). Час такої поїздки мусить бути зарахований до часу роботи працівника, згідно зі ст. 128 Трудового кодексу. Робочим часом вважаються певні періоди в які працівник не виконує свої трудові обов’язки, але в цей час він їде до,з роботи. Випадком на роботові буде тільки випадок в дорозі, коли працівник переміщається з місця перебування роботодавця до місця виконання роботи а не, коли їде з дому безпосередньо на місце виконання роботи або повертається з місця виконання роботи до дому. У цьому контексті особливе значення має розрізнення, чи працівник їхав з дому до роботи (з роботи додому), чи також з місця перебування роботодавця до місця виконання роботи (з місця виконання роботи до місця перебування роботодавця). При цьому, місцем перебування роботодавця слід розуміти конкретне місце, в якому знаходиться підприємство роботодавця (його відокремлена частина), а не місцевість, в якій знаходиться місце роботи (ст. 775 § 1 k.p.). Смерть працівника, що користувався транспортом роботодавця, який забезпечував підвезення до місцеперебування підприємства, можна визнати випадком на роботі”.

Підсумовуючи сказане вище, випадок під час подорожі з/до дому працівника буде випадком в дорозі до/з роботи. Натомість випадок в процесі подорожі до/з місця виконання роботи або до/з місця перебування роботодавця може бути визнаним за випадок в дорозі з/до роботи або випадок на роботі і залежати це буде від мети з якою працівник виконував поїздку.

Лівша й розмір одноразового відшкодування за травму руки, яка була отримана під час випадку роботи.

Ти лівша ? Необхідно про це сказати лікареві, який проводить аналіз з метою встановлення процентного розміру втрати здоров’я. Розмір одноразового відшкодування залежить від двох чинників:

– розмір шкоди завданої здоров’ю застрахованої особи,

– розмір середньомісячної заробітної плати.

За кожен 1 % шкоди здоров’ю застрахованої особи виплачується 20 % середньомісячної заробітної плати. Від 1 квітня 2017 року до 31 березня 2018 року сума становить 809 злотих. Встановлюючи шкоду здоров’ю лікар має керуватись таблицею відсоткової оцінки постійної або довготривалої шкоди здоров’ю (можна познайомитися з нею тут).

Що стосується кінцівок, то в таблиці розрізняємо ліву руку і праву руку. Відсотковий вимір втрати здоров’я  для правої руки є інший ніж для лівої руки. Завжди по відношенню до правої руки є можливість призначення більшої відсоткової шкоди здоров’ю.

В самому кінці вище вказаної таблиці законодавець додав наступний запис: «При пошкодженню верхніх кінцівок в осіб, які є лівшами ступінь постійної чи довготривалої шкоди здоров’ю встановлюється згідно з принципами передбаченими в таблиці, приймаючи для пошкоджень правої руки відсотки, встановлені для лівої руки, а для пошкодження лівої руки відсотки, встановлені для правої руки.»

Лише від 8 до 15 % населення є лівшами. Таким записом законодавець забезпечує захист та дотримання прав особам, які є лівшами й для яких перелом лівої руки порівнюється зі переломом правої руки у осіб, які є правшами.

Якщо попередити лікаря про те, що Ви лівша, то можна отримати компенсацію навіть 4045 злотих ( 5% х 809 зл).

 

 

Коли можна вимагати доплати до одноразового відшкодування?

Застрахована особа може вимагати доплати до одноразового відшкодування, якщо від дня видання рішення про виплату одноразового відшкодування наступило погіршення стану її здоров’я, яке має зв’язок з травмою, що була отримана під час випадку на роботі або професійної хвороби.

Кожна травма має свій характерний перебігу, а тому стан здоров’я, з певним часом, може погіршуватися. Якщо постійна або довготривала шкода здоров’ю є наслідком нещасного випадку на роботі або професійної хвороби, яка була підставою надання одноразового відшкодування, то працівнику має бути збільшено компенсацію щонайменше на 10 %, а також за кожний наступний процент шкоди здоров’ю застрахованому нараховується додаткове 20 % від середньої заробітної плати.

Якщо в разі повторних досліджень лікар встановить повну непрацездатність, то одноразове відшкодування збільшується в 3,5 рази від середньої заробітної плати (на даний момент 14.158 злотих). Важливим є те, що при встановленні розміру одноразового відшкодування враховується середня заробітна плата на день видання рішення про виплату компенсації.

Закон не визначає, які зміни в стані здоров’я можна трактувати як його погіршення. Не передбачено також в законодавстві й періоду в який повинні з’явитися прояви погіршення стану здоров’я, які впливають на збільшення ступеня відсоткової оцінки завданої шкоди. Крім того, законодавець не вказав, чи доплати можна вимагати тільки раз чи декілька разів.

Також, спірним питанням є визначення поняття “погіршення стану здоров’я”. З аналізу закону виникає, що йдеться виключно про погіршення стану здоров’я працівника, які встановлені першим  рішенні про виплату компенсації, тобто збільшення відсоткової шкоди здоров’ю. Спірним питанням є, також, чи погіршення може включати в себе виникнення інших явищ (шкоди) внаслідок неправильного функціонування організму потерпілої особи, наприклад, коли неправильне  функціонування органу спричиняє “розлад” діяльності іншого органу.

Чоловіки частіше є потерпілими внаслідок нещасних випадків на виробництві.

Згідно зі статистикою за 2016 рік чоловіки становлять до 62,30 % всіх потерпілих в результаті нещасних випадків при виконанні роботи. Частка жінок у загальній кількості потерпілих становить 37,7 % та по відношенню до 2015 року травматизм серед жінок збільшився на 0,4 %.

Не правильним буде визнати, що домінування чоловіків у цій статистиці випливав з більшої зайнятості чоловіків.

У 2015 році участь жінок та чоловіків на ринку праці була практично рівною, жінки становили 48,6 %. Причини слід шукати в видах виконуваної роботи. Чоловіки частіше працюють в секторах з найбільшим відсотком нещасних випадків на виробництві, наприклад, гірничодобувна промисловість.

Найчастіше потерпілими в результаті нещасних випадків на виробництві є чоловіки у віці 25-34 роки. На другому місці знаходяться чоловіки у віці 34-44 років. Чоловіки найчастіше працюють на посадах, які пов’язані з обслуговуванням машин, видобутком і будівництвом.

У випадку жінок, групу з найбільшою кількістю нещасних випадків на виробництві становлять жінки у віці 45-54 років, робота яких полягає також у використанні машин. В цій групі знаходяться також працівники, які надають допомогу в господарстві (прибиральниці, няні, працівники, які доглядають за літніми людьми).

Працівники у віці 24-44 років стоять в першій черзі тих, які отримають травми під час виконання роботи, а от найчастіше смертельні випадки стаються із працівниками у віці 45-54 року.